Земля моя, земля найкраща в світі!
Я твій маленький, тонкий пагінець.
Без тебе я ніде не зможу жити,
Для мене ти і ненька, і мудрець.

Земля моя, мій милий рідний краю,
Тебе я в щасті й горі пізнаю.
Твою красу всім серденьком вбираю
І хочу знать історію твою.

23 березня  у Моквинському ДНЗ ясла-садок «Ромашка» відбулося  ІІ засідання методичне об’єднання вихователів та музичних керівників на тему «Здійснення індивідуального підходу до дітей у процесі навчально-пізнавальної діяльності в умовах ДНЗ»

В календарик я дивлюся.
Скоро свято у матусі.
Я дарунок приготую —
Квіти мамі намалюю.
Не зів'януть мої квіти:
Буде мама їм радіти.
Кожен день тепер святковий,
Бо малюнок мій чудовий.

В мене клопоту багато —
Я готуюся до свята.
Хочу встати на світанні,
Щоб зробить дарунок мамі.

Промінь зазирнув в віконце:
«Зачекай, будь ласка, сонце!
Треба ж ще букет зібрати,
Квіточок в садку нарвати.

Мамо моя рідна, я люблю тебе,
Я тобі дарую небо голубе,
Світанкові зорі, із трави росу
На весняне свято я тобі несу
Я несу в дарунок квіти голубі,
За усе, матусю, вдячний я тобі:
За життя цікаве, за щасливі дні,
За любов і ласку, що даєш мені!

Моя сім’я і дорога родина —

Це тато, мама, бабця і дідусь,

Сестричка, братик і любов єдина,

І я у них також любити вчусь.

Мені тут тепло, затишно і тихо,

Надійно, світло, радісно завжди.

Мене в родині оминає лихо,

З усім на світі я біжу сюди.

Чи радість світла в серденьку буяє,

Чи сльози гіркі ллються із очей.

Я йду в родину, я ж бо добре знаю,

Як люблять у моїй сім’ї дітей.

Пригорне ніжно матінка дитину,

Положить тато руку на плече.

Я завжди можу спертись на родину,

Тут серце біль тяжкий не обпече.

Бо є любов, підтримка і увага,

Є тепле слово — щастя джерело.

Панує у родині в нас повага,

Любов прадавня, ласка і тепло.